Submitted by myksyd on
Рада молодих вчених факультету соціології
Наукове товариство студентів та аспірантів філософського факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Соціологічний круглий стіл у рамках PHILOSOPHED-2015:
«Мислення та свідомість: від абстракцій до полону науки»
Час та місце проведення: 26 листопада 2015 р.. Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аудиторія 326, 14.40-16.40.
Модератор: Володимир Шелухін, в. о. Голови Ради молодих вчених факультету соціології, член редакції Всеукраїнського соціологічного часопису «СВОЄ».
Образ і сенс: методика візуальних матриць у дослідженні сприйняття абстрактних категорій (дискусія за участю авторок книги «Образи успіху: досвід візуального дослідження» (2012))
Запрошені доповідачки: Олена Злобіна – проф., док. соц. наук, завідувачка відділу соціальної психології Інститут соціології НАН України, Любов Бевзенко – док. соц. наук, провідна наукова співробітниця Інституту соціології НАН України.
Книга «Образи успіху» може вважатися одним із найбільш важливих наукових видань у вітчизняній соціології останніх щонайменше трьох років. Соціальні дослідники нерідко мають справу з необхідністю вимірювати сприйняття абстрактних категорій та установок пов’язаних із ними. Але чи дозволяє традиційна форма анкетного питання, – досі найбільш вживаного методу збору даних, навіть у дуже авторитетних порівняльних міжнародних дослідженнях кшталту World Values Survey, – про те наскільки респондент «щасливий» чи «успішний», – розкрити глибинні соціокультурні структури, які формують домінуючі в суспільстві уявлення про щастя чи успіх, які виражаються у повсякденному мовленні абстрактними категоріями? Чи можна стверджувати, що буддійський чернець і емансипована жінка, юний житель мегаполісу та літній житель гірського патріархального села мають тотожну систему релевантних смислів чи ми одержуємо середній зріз відповідей на питання, зміст яких незрозумілий нам самим?
Спираючись на феноменологічну методологію, дослідниці задалися цими питаннями й спробували розробити валідний інструментарій для пошуку відповідей на них. Що стоїть за абстрактними категоріями, які обтяжені соціально бажаним змістом? І, як можна вивчати те, що вони приховують?
Книга – попри свою велику методичну й навіть суто інструментальну цінність, викликала гострі дискусії у фаховій спільноті: від зауважень у мистецькому характері методики, до спроб дискваліфікувати феноменологічну методологію із простору соціальних наук. І тим лише засвідчила свою безсумнівну актуальність.
Рецепція трансценденталізму в соціальній теорії: яке місце «апріорних уявлень» в структурі соціологічної уяви?
Артемій Дейнека – аспірант факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в. о. відповідального редактора Всеукраїнського соціологічного часопису «СВОЄ».
Мабуть, годі знайти у спільному словнику філософії та соціальних наук більш багатозначне поняття, ніж «трансценденталізм»: від гносеології Іммануїла Канта до поезії Волта Вітмена, від філософських систем Фрідріха Шеллінґа до романтизму «озерної школи». Людина як соціальний актор засвоює свідомо чимало моделей дій, які уможливлюють її інтеграцію в суспільстві, але ще більше відбувається поза межами конкретики індивідуального сприйняття. Яким чином можливе вивчення того, що лежить поза межами безпосередньо даного досвіду? І чи може соціальна наука претендувати на це? Пропонується присвятити дану доповідь та похідну від неї дискусії рецепції трансценденталізму у класичній соціальні теорії.
Рутинні практики та академічний здоровий глузд у соціальних науках
Анастасія Фітісова – аспірантка факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в. о. шеф-редактора Всеукраїнського соціологічного часопису «СВОЄ».
Перефразовуючи іронічного В. Домонтовича, наука, як і мораль, справа звички. У її межах теж формуються структури більш вагомі за аргументи. Доповідь буде присвячена означенню інституційних рамок наукового мислення далеко не завжди вільного від забобонів. Соціальна наука не лише експлікує «зачакловані» сенси соціальних дій і процесів, але творить власні практики зачаклування світу, змушуючи профанів вірити у силу соціально-наукового знання.
У рамках круглого столу діятиме стенд всеукраїнського соціологічного часопису «СВОЄ».